Іслам – одна з найбільш поширених у світі релі-
гій, яка має величезний потенціал для свого розвитку, 
з початком XXI ст. помітно зростає її вплив на полі-
тичні, економічні та культурні процеси й на міжна-
родні відносини. Ми є свідками того, як світ ісламу 
пробуджується, ніби прокинувшись під тиском захід-
ної глобалістичної експансії, і повертається у природ-
не річище свого поступового розвитку. Саме мусуль-
манська культура виступає як одна з альтернатив су-
часній культурі Заходу. Процеси і зміни, які відбува-
ються в ісламському світі, викликають зацікавленість 
серед певної частини світової спільноти науковців.
Активізація мусульманського фактора в сьогод-
нішньому глобалізованому світі вимагає формування 
концептуального підходу до вивчення ісламу. Сучасні 
дослідження вчених вельми фрагментарні, відсутнє 
цілісне і комплексне уявлення про ті базові основи, 
на яких виникла і сформувалася мусульманська ци-
вілізація. Досить часто, навіть на академічному рівні, 
мусульман уявляють певним єдиним монолітом, без 
розуміння внутрішньої структури мусульманських 
течій і мазгабів, різниці між ними, особливостей і 
взаємовідносин, що історично сформувались протя-
гом багатьох століть існування та взаємних впливів. 
У зв’язку з цим, дослідження ісламу, окремих течій і 
шкіл в ісламі, взаємозв’язку ісламу зі світовою політи-
кою і політичними процесами в окремих країнах, на 
яких зосередженна основна маса досліджень, подеку-
ди демонструють нерозуміння внутрішньої сутності 
цієї світової релігії, незнання джерел шаріату, теоло-
гічного базису і відмінних рис між двома основними 
напрямками ісламу. Досліджень ісламської традиції 
саме в площині шаріату вкрай недостатньо.